Енгельберт Хампердінк (англ. Engelbert Humperdinck; справжнє ім'я Арноольд Джордж Дорсі; нар. 2 травня 1936) - британський естрадний співак, широка популярність якого припала на другу половину 1960-х рр. і 1970-ті рр.
Арнольд Джордж Дорсі народився в Мадрасі (Індія) в родині британського офіцера. Школу закінчив в Англії, в місті Лестері, і влаштувався на роботу в інженерну компанію. Володіючи хорошими вокальними даними, він співав у вихідні в місцевих пабах, в яких крім пісень також з успіхом розігрував пародії на американського коміка Джеррі Льюїса. Після служби в армії спробував почати кар'єру професійного співака, виступаючи під ім'ям Джеррі Дорсі: знявся в телесеріалі Oh Boy і 1958 року випустив сингл "I'll Never Fall In Love Again", що пройшов майже непоміченим. Завадив роботі й туберкульоз, на який співак страждав наприкінці 1950-х років.
Однак йому вдалося побороти хворобу, а потім, розіславши по студіях касети з власними записами, він привернув увагу композитора і продюсера Гордона Міллса, який "розкрутив" Тома Джонса. Міллс почав активно працювати з Дорсі, проте спочатку молодий співак, як і раніше, не привертав уваги публіки. Тоді продюсер застосував незвичайний для шоу-бізнесу прийом: він створив виконавцю важковимовний псевдонім на ім'я німецького композитора кінця XIX століття, Енгельберта Гумпердінка. Запис нової пісні "Stay" приніс Гампердінку контракт із фірмою "Decca", однак подальшого прогресу не було.
Тоді Міллс організував співаку контракт із фірмою "Parrot", з якою вже співпрацював Том Джонс. На ній Гампердінк наприкінці 1966 року випустив свій перший хіт - кавер-версію американської ритм-енд-блюзової балади "Release Me". Тираж синглу в рекордні терміни перевищив 2 мільйони, а сама пісня п'ять тижнів трималася на першому місці британського хіт-параду, відтіснивши сингл Beatles "Strawberry Fields" на друге місце.
Наступний сингл Гампердінка "There Goes My Everything" посів у хіт-параді Англії друге місце. Через кілька місяців сингл "The Last Waltz" знову очолив таблиці популярності - тільки в Англії тираж цього синглу сягнув одного мільйона примірників. До кінця 1960-х рр. у Гампердінка вийшло ще кілька хітів: "A Man Without Love", "Les Bicyclettes de Belsize", "The Way It Used to Be", "Winter World of Love" та інші балади. На альбомах Гампердінка і в його концертному репертуарі можна було зустріти майже всі евергріни та хіти того часу. Цікаво відзначити, що, крім Гампердінка, Гордон Міллз також курирував кар'єру Мірей Матьє. 1967 року як символічна присвята одна одній і їхньому спільному менеджеру зірки обмінялися піснями: Гампердінк виконав "Les Bicyclettes de Belsize" Матьє, яка, зі свого боку, записала його хіт "The Last Waltz" (під назвою "Dernierre Valse").
Видатний успіх Гампердінка в епоху панування на естраді "Бітлз" і розквіту рок-музики був обумовлений чудовими вокальними даними (потужним, широким за діапазоном баритоном), приємною ліричною манерою співу і ретельно підібраним романтично-сентиментальним репертуаром у поєднанні з ефектною мужньою зовнішністю. Це зробило Гампердінка улюбленцем жінок різного віку. Водночас деякі критики називали виконавця надто солоденьким.
На початку 1970-х рр. артист здійснив низку гастролей по США, де зміцнив свій успіх. Альбоми "Engelbert Humperdinck", "We Made It Happen" і "Another Place, Another Time" стали "золотими". Однак черговий альбом 1972 року "In Time" виявився невдалим. Це стало початком творчого спаду виконавця, проте комерційний успіх його, як і раніше, супроводжував. У середині 1970-х Гампердінк переїхав з Англії до США, купивши палац у Лас-Вегасі, і уклав контракт із концертним залом готелю "MGM Grand", який гарантував йому 200 тисяч доларів за кожен виступ.
Альбом "After the Lovin'" (1977) став його найбільшим комерційним досягненням. Світове турне 1978 року принесло йому нових шанувальників на всіх континентах і звання найкращого співака року, якого його удостоїла Американська гільдія естрадних артистів. У 1980-1990-ті роки вокаліст регулярно випускав чергові платівки під псевдонімом Енгельберт (за твердженням виконавця, він змушений був "скоротити" псевдонім на вимогу нащадків Енгельберта Гумпердінка), з яких критики відзначили його альбом "Remember I Love You", де він співав дуетом із Глорією Гейнор. У Німеччині, де у співака стабільний сегмент шанувальників, Гампердінк записав успішний альбом із продюсером Джеком Вайтом.
За довге творче життя Гампердінк удостоївся багатьох нагород, серед яких 68 "золотих" платівок, 18 "платинових" альбомів і кілька премій "Греммі". У 2000 р. його статки оцінювали в 100 млн фунтів стерлінгів, Гампердінк вважався п'ятим серед найбагатших зірок шоу-бізнесу.
Незважаючи на зникнення з хіт-парадів і солідний вік, Гампердінк продовжує залишатися одним з найяскравіших виконавців жанру традиційної естради, активно гастролювати і збирати на концертах аншлаг (виступи, головним чином, проводяться, в готелях Лас-Вегаса і в Німеччині).
Кінорежисер із Грузії Заал Какабадзе зняв Енгельберта в ролі Султана в музичному фільмі "Алі-Баба і сорок розбійників" (спільна продукція Грузинського телебачення, Словацького телебачення і TV-2000 ФРН 1990 року).
У СРСР Енгельберт Гампердінк користувався великою популярністю в 1970-ті рр., насамперед завдяки офіційно випущеним платівкам фірми "Мелодія". Вокальна манера Гампердінка вплинула на молодих радянських естрадних співаків. Валерій Ободзинський 1970 року записав кавер-версію пісні Гампердінка "The Last Waltz" під назвою "Все збудеться". Однак, незважаючи на офіційне визнання в Радянському Союзі, Енгельберт Гампердінк уперше виступив у Росії лише 1997 року. Пізніше приїжджав із гастролями в Росію у 2003 р.