Вільна екранізація роману Еміля Золя «Нана» (1883). За задумом Золя, образ Нани мав символізувати блискучу зовнішність і порочну суть Другої імперії. У первинному задумі роману йшлося: «Нана — розпад, що йде знизу, пастка, якій правлячі класи дають вільно розкинутися». Вуличній повії вдається проникнути у вищі сфери суспільства. Нана, наївна, але швидко вчиться використовувати свою зовнішність, щоб отримати доступ до вищого світу. Вона актриса і незабаром стає найпопулярнішою куртизанкою в Парижі. Її будинок, куплений для неї багатим банкіром, — це осередок блиску розкоші та убогості духу суспільства, що її оточувало...